На північний схід Ісландії ми загалом витратили два дні. План був такий, що ми об'їдемо хоча б половину півострова Вестфйордс (Westfjords) з чим ми майже впорались :)
Щоб доїхати туди ми мали звернути з основної траси на гравієву і тут вже знадобилися 4x4 нашого Дастера (нагадаю, що за умовами аренди лише повноприводні машини можна водити по другорядним дорогам).
По дорозі все частіше і частіше траплялись ферми з конячками.
Звісно ж нам знову зустрічались річки і водоспади, наприклад Колугльюфур (Kolugljufur).
По дорозі ми заїхали в якусь місцинку назву якої я забув, але там, здається, відбувались якісь важливі історичні події. Про події не пам'ятаю, але там гарно.
Ну і перлина нашого дня - це Динозаврчий камінь Хвітсеркур (Hvítserkur). Комусь він нагадує динозвара, а комусь і імперський броньований транспорт із Зоряних Воєн :)
Далі ми поїхали вздовж узбережжя в надії зустріти морських котиків, про яких писали, що вони люблять влаштовувати полежалки в цьому районі, але опустився такий туман, що ми берега не бачили взагалі. Тому не знаю чи були там котики чи ні. Зате знову бачили конячок :)
Як зазвичай близько опівночі ми дістались до кемпінгу на півострові Вестфйордс поруч з містечком Дрангснес (Drangsnes) :)
Наступного ранку ми поїхали в місто поснідати. Там ми дізнались що таке спражній сервіс. Ми зайшли в одну з придорожніх кафешок. Але придорожною вона була лише з точки зору розташування, бо це була просто звичайна аутентична місцева забігайлівка. Хлопці замовили по "супчику дня" (у них щодня нова риба в супі) і залишились задоволені. Аня не схотіла супчик, а хотіла салатик :) Але жоден з тих що був в меню їй не приглянувся, того вона спитала у власниці/поварихи/офіціантки чи є певні інгридієнти і ті зробили салат з обраних інгридієнтів та ще й шикарно його прикрасили. Ми були в шоці, бо принаймні в Україні на такі забаганки нас скоріше за все послали б подалі. Але можливо це навіть не пов'язане з Україною, скільки з глобалізацією. У Європі, я помітив, коли заклади харчування - це невеликий сімейний бізнес, то діють геть інші правила і це чудово.
Вестфйорди ми обкатали швиденько. Погода була так собі і з цікавих місць ми бачили лише руїни давнього поселення місцевих вікінгів. Виявляється це був якийсь місцевий торгівельний центр, але потім він чомусь занепав. На місці зараз там залишилось лише пара аутентичних хаток з травою на даху та невелика вже більш сучасна церква.
Звідти ми чимдуж махнули на південь. У нас залишалось всього два дні до вильоту додому. Ісландська казка наближалась до кінця.