Ісландські нотатки. Частина 5: Льодовики

Ісландія, Мандрівки, Фото, Льодовики, Скафтафелл, Свартіфосс, Ватнайокуль, Фйяллсарлон, Йокульсарлон

На цей день основною метою нашої подорожі було відвідати найвідомішу частину Ісландії - льодовики - які, власне, і дали назву всій країні.

З кемпінгу ми за пару годин доїхали до місця звідки починались екскурсії, але спізнились і група вийшла у нас перед носом. Але як виявилося потім, насправді нам навіть пощастило, адже наступний тур на льодовик куди ми вже попали був персональним: ми були єдиними його учасниками. Але про це трохи пізніше.

Аби згаяти час ми пішли до національного парку Скафтафелл дивитись водоспад Свартіфосс, який хоч і не дуже високий, але має дуже цікаву текстуру з каміння. По дорозі до Свартіфосу було ще кілька неймовірно гарних і високих водоспадів, але я не пам'ятаю їх назв.

Скафтафелл

Скафтафелл

Біля самого Свартіфосу ми трохи затримались і мусили швиденько бігом повертатись. Аню ми залишили далі дивитись цікавинки природного парку, бо з нами на льодовик вона йти не захотіла...

Водоспад Свартіфосу

Добігли до початку туру льодовиком Ватнайокуль (Vatnajokull) ми якраз вчасно. Там з нас взяли грошей (тур на льодовик коштував близько 100 євро), дали спорядження (кішки та льодоруб), провели короткий інструктаж як цим усім користуватись посадили на автобус і ми собі поїхали. Здалеку ти наче і розумієш наскільки він великий, але лише ступивши туди розумієш всю велич цієї природної льодяної конструкції. Власне це як гори, але із каміння замість льоду.

Лід

Ватнайокуль

Ватнайокуль

Сам лід переливається кольорами. Місцями сірий від сажі - це результат виверження вулкану кілька років тому. Звичайний білий - там де лід багатий киснем. І, нарешті, найгарніший - блакитний лід там де вода спресована настільки, що там нема бульбашок кисню. Сам льодовик постійно рухається на кілька сантиметрів за день. Із-за цього ландшафт його постійно змінюється. Наш гід розповідав, що якось повів групу на озеро яке бачив пару тижнів тому, але коли вони прийшли виявилося, що озера вже нема.

Ватнайокуль

Ватнайокуль Ватнайокуль

Взагалі у нас був дуже цікавий гід, який розповідав про всякі цікаві штуки. Наприклад про те, що ісландська мова майже не змінилася з часів вікінгів із-за ізоляції і тому ісландці можуть читати старі скандинавські епоси в оригіналі в той час як в Данії, наприклад для вивчення цієї мови є цілі факультети. Показував як піднімають важченні брили льоду при рятувальних операціях, тощо. Коротше кажучи ми були дуже задоволені нашою двогодинною вилазкою :) Здається це було організовано ось цими чуваками: Icelandic Mountain Guides.

Повернувшись назад ми дочекались Аню і збігали подивитись на ще один льодовик, але вже не лазили по ньому, а просто пофоткали зверху зі скелі.

Ватнайокуль

Ватнайокуль

Останнім пунктом цього дня було озеро Йокульсарлон, яке відоме своїми плавучими льодами (такими собі міні-айсбергами). По дорозі ми, правда надибали ще одне подібне озеро, але значно менше за розмірами: Фйяллсарлон (Fjallsárlón).

Фйяллсарлон

Фйяллсарлон

Фйяллсарлон

Фйяллсарлон

Оскільки ми прибули досить пізно, то на жаль не встигли на тур на катері по озеру. Але насправді я не думаю, що ми багато втратили: в травні місці льоду там ще забагато як на мене. Тим не менш, воно все одно гарне і варте уваги.

Йокульсарлон

Йокульсарлон

Йокульсарлон

Йокульсарлон

Йокульсарлон

Засинали в кемпінгу ми вже досить пізно, а на наступний день нас ще чекав один довгий переїзд (один з найдовших, якщо не самий довший). Але це вже друга історія...



Гік, програміст, турист, мандрівник, фотограф-аматор, кендока (фехтувальник), велосипедист і (майже) байкер :)

Київ, Україна http://graywolf.org.ua/