Ісландські нотатки. Частина 3: водоспад Сельяландсфосс та острів Хеймей

Ісландія, Мандрівки, Фото, Сельяландсфосс, Хеймей

Ісландія - це країна водоспадів. Їх там просто нереально багато і якщо перший день ми зупинялись ледь не біля кожного аби пофоткати, то на третій єдина відповідь на "Ой, дивіться який водоспад зліва!" була "Ага..."

На наступний день у нас була запланована досить велика програма, коли ми мали відвідати острів Хеймей (Heimaey). Туди можна було дістати лише на поромі, а тому перед тим ми звбачливо відвідали один з найвідоміших (принаймні по кількості фотографій на Flickr та 500px) водоспадів Ісландії: Сельяландсфосс. Сам водоспад здалеку наче не дуже примітний, але зблизька він і справді дуже гарний. Особливу пікантність додає те, що за ним насправді є стежка і звідти виходять чудові кадри з-за водоспаду. Єдиний мінус - це те, що як і усіх інших високих водоспадах там постійно стоїть курява з дрібних крапель, тому з малої відстані ви маєте зробити фото десь за секунду-дві, бо на третю весь ваш об'єктив вже буде мокрим.

Сельяландсфосс

Сельяландсфосс Сельяландсфосс

Одразу після водоспаду ми направились до поромного порту Ландейяхофн (Landeyjahöfn). Машину ми, звісно, залишили на "материку", а відправились самі (пасажирські квитки коштували по 270 грн. з людини). Дорога займає трохи хвилин 45, краєвиди з палуби були дуже гарні (особливо в бухті острову), але все псував дощ, який якраз суттєво посилився.

Острів Хеймей

Острів Хеймей

Острів Хеймей

На жаль, із-за не погоди ми не змогли зробити планову подорож навколо острову на Зодіаку (моторний човен). Одне з цікавих місць на острові - це скеля у формі голови мамонта, але її видно лише з моря. Тому ми почимчикували до туристичного бюро, аби там нам розповіли що тут на острові є ще цікавого. У туристичному бюро нам дали кілька порад, а ми тим часом взяли кави, щоб зігрітися та листівок, щоб відправити додому.

Острів Хеймей

Іншою "візитівкою" острова є місця гніздування тупіків (puffin), але на плановому місці ми їх не знайшли - їх теж налякав дощ та непогода і вони на відміну від нас сиділи в теплих печерках. Але тим не менш краєвиди на острові все одно дуже гарні. А ще там просто якесь засилля полів для гольфу.

Острів Хеймей

Острів Хеймей

Острів Хеймей Острів Хеймей

Не знайшовши тупиків на узбережжі ми подумали, що можна побачити їх в зоопарку, але виявилось, що він вже зачинився. Тому ми просто пішли в порт чекати на наш пором додому по дорозі зайшовши поглянути на руїни якогось відомого будинку, який був знесений зсув ґрунту.

Острів Хеймей

Острів Хеймей

А ось і наш пором!

Пором

За час перебування на острові я змок весь до нитки і мав сушити все крім штанів та футболки розклавши перед ілюмінаторами пасажирської палуби порому. Досі дивуюсь як я тоді не захворів.

Але на тому наше пригоди не закінчились :) За годину-півтори діставшись до кемпінгу ми спочатку мусили під дощем ставити намет (благо, цього разу ми вже були більш досвідчені і цього разу у нас в наметі не було кількох літрів води, яку треба було б вимочувати :) ). Розібравшись з наметом ми попрямували перекусити чогось у щось типу корчми посеред кемпінгу. На жаль, їжі там не виявилось і це був типовий паб з купою нетверезих Ісландців за 50-60 років. Вони виявляється час від часу самі збираються, орендують автодомівки та тусять пару тижнів у кемпінгах. П'яна ісландська англійська суттєво відрізняється від тверезої і одного дядька, який дуже хотів з нами поговорити ми ледь розуміли (і то в тому нам допомагала інша, більш твереза жіночка), але йому наша дивна розмова сподобалась і попри наші заперечення він пригостив нас пивом за власний рахунок. От такі вони ісландські пенсіонери.



Гік, програміст, турист, мандрівник, фотограф-аматор, кендока (фехтувальник), велосипедист і (майже) байкер :)

Київ, Україна http://graywolf.org.ua/