Ісландські нотатки. Частина 2: Золоте кільце

Ісландія, Мандрівки, Фото, Золоте Кільце Ісландії, Гульфосс, Гейзір, Строккур, Тінгвеллір

Золоте кільце Ісландії - це порівняно коротенький маршрут, який дозволяє за день подивитись кілька найвідоміших місць: водоспад Гульфосс, територію Гейзер (яка дала назву цьому явищу) та національний парк Тінгвеллір, де сходяться американська та європейська тектонічні плити.

На третій день ми нарешті вирушили в подорож. Спочатку Фер з'їздив у Кефлавік за машиною. Там нас чекав приємний сюрприз: ми бронювали Hyundai i30, але їх не було, тому нам дістався паркетник Renault Duster (без доплати ;)). Насправді це був величезний подарунок, адже частина доріг в Ісландії вимагає повнопривідне авто (в теорії якщо їздити по тих дорогах не на 4х4 можна нарватись на штраф від орендодавця), що різко збільшило наші можливості у виборі доріг і взагалі я зараз не розумію чи ми з усіма нашими речами влізли б у i30.

Затарившись харчами у останньому на виїзді з міста супермаркеті, під Highway to Hell ми помчали на зустріч Ісландській глибинці.

Більшу частину дороги краєвиди виглядають десь так. Каміння й мох під ногами і гори на обрії.

Ісландія

Першим пунктом нашого відвідування був національний парк Тінгвеллір. Він є цікавим місцем з двох причин: по-перше, там проходить стик Євро-Азійської та Північно-Американської тектонічних плит. По-друге, саме в цьому місці засідав перший Ісландський парламент (перший в світі, до речі).

Тінгвеллір

Тінгвеллір Тінгвеллір

Загалом Тінгвеллір дуже мальовнича територія, є де полазити та пофоткати. Якщо ж відійти трохи в бік туристичної тропки можна побачити кришталево прозору водойму глибиною, здається, в пару десятків метрів, але дно якої чудово видно (воно блищить від монеток).

Тінгвеллір Тінгвеллір

Після Тінгвелліра ми попрямували до території Гейзер, яка дала назву однойменному явищу. Вже на підходах до нього помітно: тут гаряче. Струмки води, що течуть по боках пішохідної доріжки добряче парують і взагалі то тут, то там з землі просто фігачить під тиском водяний пар.

Гейзер

Гейзер

Сам Гейзер бризкає водою раз на кілька десятків років, а от його молодший брат Строккур вивергається кожні 4-6 хвилин. Висота водяного стовпу Строккура близько 20 метрів, а вода коли падає зверху на землю вже прохолодна. Ми одного разу попали під такий гейзерний дощ і не зварилися, хоча сусіди-туристи зі штатів неабияк за нас хвилювались.

Строккур

Гейзер Строккур
Строккур Строккур

Гейзер

Останнім пунктом нашої подорожі був водоспад Гульфосс (Золотий водоспад з Ісландської). Туди ми приїхали майже опівночі, але як бачте по фотографіях, там було не дуже темно :) Зате шумить він добряче. У самого водоспаду два оглядові майданчики: біля самого нього і трохи вище.

Гульфосс

Гульфосс

Гульфосс Гульфосс

Пізно вночі ми добралися до нашого першого кемпінгу. Там стояло ще кілька машин, чи точніше домів на колесах. Ісландією мандрують здебільшого саме так і кемпінги там обладнані саме для них. Інколи це було трохи проблемою, бо біля машини часто стирчала лише трьохфазна розетка для автодомів, тому нам доводилось свою електроніку заряджати у майже завжди санвузлах :) Перша ніч в наметі в Ісландії була дуже цікава, бо шум від птахів там геть інший: вони видають якісь геть інші звуки, але стомлені від насиченого дня ми заснули майже одразу.

Ранок наступного дня був сонячним і здавалось ніщо не віщувало біди. Але це вже інша історія.



Гік, програміст, турист, мандрівник, фотограф-аматор, кендока (фехтувальник), велосипедист і (майже) байкер :)

Київ, Україна http://graywolf.org.ua/